Ендоцервіцит - симптоми і лікування ендоцервіціта - допомога в лікуванні

Эндоцервицит

Ендоцервіцит являє собою запалення слизової оболонки каналу шийки матки. Збудниками можуть бути хламідії, гонококи, трихомонади, віруси, гриби роду Candida (див. Молочниця), мікоплазми, стафілококи, кишкова паличка. Ендоцервіцит часто поєднується з іншими запальними процесами статевих органів, такими як аднексит, ендометрит та кондиломи. Проникненню мікроорганізмів у шийку матки сприяють травми шийки під час пологів, абортів, внутрішньоматкові втручання. Хламідії можуть проникати у слизову оболонку цервікального каналу без попереднього пошкодження.

Характер запальної реакції залежить від вірулентності збудника та від стану захисних сил організму, зокрема місцевого імунітету. Тому ендоцервіцит може протікати як у гострій, так і в хронічній формі. Перебіг захворювання залежить також від характеру збудника. При хламідійної етіології процес первинно проходить у стертій формі із слабо вираженими клінічними ознаками, тому досить часто набуває хронічного перебігу. Эндоцервициту гонорейної етіології притаманна більш чітко виражена клінічна картина, тому його частіше діагностують у гострій фазі. Вчасно не діагностований і не вилікуваний у початковій стадії ендоцервіцит переходить у тривалий хронічний процес.

Тривалість перебігу пов'язана з проникненням збудників у розгалужені залози (крипти) слизової оболонки, де вони стають менш доступними для дії місцевих лікувальних процедур. Запальний процес у шийці матки супроводжується набряком слизової, утворенням інфільтратів у субэпителиальном шарі та стромі. Інфільтрати складаються з лейкоцитів, лімфоцитів та плазматичних клітин. У хронічній стадії запальна реакція не так виражена, у місцях відшарування епітелію поступово починається його регенерація. Під час регенерації може відбутися метаплазія епітелію і часткове заміщення циліндричного епітелію плоским.

Симптоми ендоцервіціта

Для захворювань шийки матки біль як правило не характерні. При гострому ендоцервіциті основною скаргою хворих є слизово-гнійні виділення, які зрідка супроводжуються тупим болем унизу живота і попереку. Виникнення інших скарг - біль при сечовипусканні, біль переймоподібного характеру тощо - зумовлене переважно супутніми захворюваннями (уретрит, ендометрит, сальпінгоофорит та ін).

При огляді за допомогою дзеркал відзначається гіперемія навколо зовнішнього вічка і слизисто-гнійні виділення з каналу шийки матки. Запалення шийки матки призводить до виникнення спочатку справжньої, а згодом несправжньої ерозії шийки матки. При тривалому перебігу захворювання запалення розповсюджується не тільки на слизову оболонку, але й на підлеглі тканини, відбувається їх ущільнення, шийка матки гіпертрофується - розвивається хронічний цервіцит.

Діагностика грунтується на огляді за допомогою дзеркал, кольпоскопії і бактеріологічному дослідженні виділень. При кольпоскопії спостерігається дифузна гіперемія, судинні петлі, особливо їх багато навколо зовнішнього зіву цервікального каналу. При цитологічному дослідженні виявляють клітини циліндричного та багатошарового плоского епітелію без ознак атипії. Бактеріологічне дослідження необхідне для ідентифікації збудника і призначення етіотропного лікування.

Лікування ендоцервіціта

У гострій стадії захворювання проводять переважно антибактеріальну терапію, залежно від виду збудника (гонорея, хламідіоз, трихомоноз). Місцеві процедури протипоказані, оскільки існує ризик висхідного розповсюдження інфекції, їх проводять після затухання запального процесу. Застосовують спринцювання, ванночки з хлоргексидином, рекутаном, димексидом, бализом. Показана лазеротерапія як у гострій, так і в хронічній стадії ендоцервіціта. Застосовують гелій-неонові та напівпровідникові лазери.

При хронічних эндоцервіцитах і цервицитах, що супроводжуються гіпертрофією шийки матки, особливо за наявності псевдоэрозий, показано оперативне лікування - діатермоконізація шийки матки, клиноподібна або конусоподібна резекція шийки матки.





Лікування схожих захворювань

Додати коментар
Ваше Ім'я:


Введіть код: