Причини задишки

Причини задишки

Однієї з основних скарг, що найбільше часто озвучуються хворими, є задишка. Це суб'єктивне відчуття змушує пацієнта звертатися в поліклініку, викликати швидку медичну допомогу й може виявитися показанням навіть до екстреної госпіталізації. Так що ж таке задишка і які основні причини, що викликає її? Відповіді на ці питання ви знайдете в даній статті. Отже…

Що таке задишка

Як було сказано вище, задишка (або диспноэ) – це суб'єктивне відчуття людини, гостре, подострое або хронічне почуття нестачі повітря, що проявляється стисненням у груди, клінічно – збільшенням частоти подиху понад 18 у хвилину й збільшенням його глибини.

здоровіша людина, Що Перебуває в стані спокою, не обертає уваги на свій подих. При помірному фізичному навантаженні частота й глибина подиху міняються – людей усвідомлює це, але даний стан не заподіює йому дискомфорту, до того ж показники подиху протягом декількох хвилин після припинення навантаження приходять у норму. Якщо задишка при помірному навантаженні стає більш вираженої, або з'являється при виконанні людиною елементарних дій ( при зав'язуванні шнурків, ходьбі по будинкові), або, що ще гірше, не проходить у стані спокою, мова йде про патологічну задишку, що свідчить про те або іншому захворюванні.


Класифікація задишки

Якщо пацієнта турбує утруднення при вдиху, така задишка називається инспираторной. Вона з'являється при звуженні просвіту трахеї й великих бронхів (наприклад, у хворих із бронхіальною астмою або як наслідок сдавления бронха ззовні – при пневмотораксі, плевриті і т.д.).

У випадку якщо дискомфорт виникає під час видиху, така задишка зветься експіраторної. Вона виникає внаслідок звуження просвіту дрібних бронхів і є ознак хронічного обструктивного захворювання легенів або емфіземи.

Існує ряд причин, що обумовлюють задишку змішану – з порушенням і вдиху, і видиху. Основними серед них є серцева недостатність і хвороби легенів на пізніх, запущених стадіях.

Існує 5 ступенів важкості задишки, обумовлених на підставі скарг хворого – шкала MRC (Medical Research Council Dyspnea Scale).

Ступінь важкостіСимптоми0 – немаєЗадишка не турбує, за винятком дуже важкого навантаження1 – легкаЗадишка виникає лише при швидкій ходьбі або під час підйому на піднесення2 – середняЗадишка приводить до більш повільного темпу ходьби в порівнянні зі здоровішими людьми того ж віку, хворий змушено робити зупинки при ходьбі, щоб віддихатися3 – важкаХворий зупиняється через кожні кілька хвилин (приблизно 100 м), щоб перевести подих4 – украй важка
Діагностувати анемію нескладно – досить здати загальний аналіз крові. При наявних у ньому змінах, що свідчать про анемію, для уточнення діагнозу й виявлення причин захворювання буде призначений ще ряд обстежень як лабораторних, так і інструментальних. Лікування призначає гематолог.

Задишка при захворюваннях ендокринної системи

Особи, що страждають такими захворюваннями, як тиреотоксикоз, ожиріння й цукровий діабет, також нерідко пред'являють скарги на задишку.

При тиреотоксикозі – стані, що характеризується надлишковим виробленням гормонів щитовидної залози, різко підсилюються всі обмінні процеси в організмі – він при цьому відчуває потребу в кисні. Крім того, надлишок гормонів викликає підвищення числа серцевих скорочень, внаслідок чого серце втрачає можливість повноцінно прокачуватися кров до тканин і органам – вони випробовують недолік кисню, який організм намагається компенсувати, – виникає задишка.

Надлишкова кількість жирової тканини в організмі при ожирінні утрудняє роботу дихальної мускулатури, серця, легенів, внаслідок чого тканини й органі не одержують досить крові й випробовують недолік кисню.

При цукровому діабеті рано або пізно дивується судинна система організму, внаслідок чого всі органі перебувають у стані хронічного кисневого голодування. Крім того, згодом дивуються й нирки – розбудовується діабетична нефропатія, яка у свою чергу провокує анемію, у результаті чого гіпоксія ще більш підсилюється.


Задишка у вагітних

У період вагітності дихальна й серцево-судинна системи організму жінки випробовують підвищене навантаження. Це навантаження обумовлене збільшеним обсягом циркулюючої крові, сдавлением знизу діафрагми, що збільшився в розмірах маткою ( внаслідок чого органам грудної клітки стає затісно й дихальні рухи й серцеві скорочення до деякої міри утрудняються), потребою в кисні не тільки матері, але й зростаючого ембріона. Усі ці фізіологічні зміни приводять до того, що протягом вагітності в багатьох жінок з'являється задишка. Частота подиху при цьому не перевищує 22-24 у хвилину, воно частішає при фізичному навантаженні й стресі. Із прогресуванням вагітності задишка також прогресує. Крім того, майбутні мами нерідко страждають анемією, внаслідок якої ще більше підсилюється задишка.

У випадку якщо частота подиху перевищує зазначені вище цифри, задишка не проходить або суттєво не зменшується в спокої, вагітній слід обов'язково проконсультуватися з лікарем – акушером-гінекологом або терапевтом.

Задишка в дітей

Частота подиху в дітей різного віку різна. Слід запідозрити задишку, якщо:

  • у дитини 0-6 місяців число дихальних рухів (ЧДД) більш 60 у хвилину;
  • у дитини 6-12 місяців ЧДД понад 50 у хвилину;
  • у дитини старше 1 року ЧДД понад 40 у хвилину;
  • у дитини старше 5 років ЧДД понад 25 у хвилину;
  • у дитини 10-14 років ЧДД понад 20 у хвилину.

Уважати дихальні рухи вірніше проводити під час, коли дитина спить. Теплу руку слід вільно покласти на груди дитини й порахувати кількість рухів грудної клітки за 1 хвилину.

Під час емоційного порушення, при фізичному навантаженні, плачі, годівлі частота подихів завжди вище, однак якщо ЧДД при цьому значно перевищує норму й повільно відновлюється в спокої, слід повідомити про це педіатрові.

Найбільше часто задишка в дітей виникає при наступних патологічних станах:

  • респіраторний дистресс-синдром немовляти (часто реєструється в недоношених дітей, чиї матері страждають цукровим діабетом, серцево-судинними порушеннями, захворюваннями полової сфери; сприяють йому внутрішньоутробна гіпоксія, асфіксія; клінічно проявляється задишкою зі ЧДД понад 60 у хвилину, синім відтінком шкірних покривів і їх блідістю, також відзначається ригідність грудний клітки; лікування необхідно починати якомога раніше – найбільш сучасним методом є введення легеневого сурфактанта в трахею немовляти в перші хвилини його життя);
  • гострий стенозирующий ларинготрахеит, або неправильний круп (особливістю будови гортані в дітей є невеликий її просвіт, що при запальних змінах слизуватої цього органа може привести до порушення проходження по ній повітря; звичайно неправильний круп розбудовується вночі – в області голосових зв'язувань наростає набряк, що приводить до вираженої инспираторной задишці і ядусі; при даному стані потрібно забезпечити дитині приплив свіжого повітря й негайно викликати швидку допомогу);
  • уроджені пороки серця ( внаслідок порушень внутрішньоутробного розвитку в дитини розбудовуються патологічні повідомлення між магістральними посудинами або порожнинами серця, що приводять до змішання венозної й артеріальної крові; у результаті цього органі й тканини організму одержують кров, не насичену киснем і випробовують гіпоксію; залежно від ступеня виразності пороку показане динамічне спостереження й/або оперативне лікування);
  • вірусні й бактеріальні бронхіти, пневмонії, бронхіальна астма, алергії;
  • анемії.

На закінчення необхідно відзначити, що визначити достовірну причину задишки може тільки фахівець, тому при виникненні цієї скарги не слід займатися самолікуванням – найбільш правильним розв'язком буде звернутися до лікаря.

Про одну із причин задишки, тромбоэмболии легеневої артерії, у програмі «Жити здорово





Лікування схожих захворювань

Додати коментар
Ваше Ім'я:


Введіть код: