Симптоми виразки шлунка й дванадцятипалої кишки

Виразкова хвороба шлунка й дванадцятипалої кишки є досить розповсюдженою патологією. Згідно даним статистики, нею страждає 5-10% населення різних країн, причому чоловіка – в 3-4 рази частіше жінок. Неприємна особливість цього захворювання полягає в тому, що найчастіше воно вражає осіб молодого, працездатного віку, на якийсь, причому досить тривалий, строк лишаю їх працездатності. У цій статті ми розглянемо симптоми виразки шлунка й дванадцятипалої кишки, причини виникнення хвороби й способи її діагностики.

Що ж таке виразкова хвороба?

Це рецидивирующее хронічне захворювання шлунка й дванадцятипалої кишки, що характеризується утвором одного або декількох виразкових дефектів на слизуватій оболонці даних органів.

Пік захворюваності припадає на вік 25-50 років. Цілком ймовірно, це пов'язане з тим, що саме в даний період життя людина максимально піддана емоційній напрузі, найчастіше веде неправильний спосіб життя, нерегулярно й нераціонально харчується.

Причини й механізм виникнення

Дефекти слизуватої оболонки шлунка й дванадцятипалої кишки виникають під впливом так званих факторів агресії ( до них відносять соляну кислоту, протеолитический фермент пепсин, жовчні кислоти й бактерію за назвою Хеликобактер пилори) у тому випадку, якщо їх кількість переважає над факторами захисту слизуватої (місцевий імунітет, адекватна мікроциркуляція, рівень простагландинов і інші фактори).

Факторами, що привертають до захворювання, є:

• інфікування Helicobacter pylori (цей мікроб викликає в слизуватій оболонці запалення, руйнуючи фактори захисту й підвищуючи кислотність);
• приймання деяких медикаментів (нестероидные протизапальні засоби, стероидные гормони);
• нерегулярне харчування;
• шкідливі звички (паління, уживання алкоголю);
• гострі й хронічні стреси;
• спадковість.

Для виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки характерно хронічний, хвилеподібний плин, тобто час від часу період ремісії переміняється загостренням (останні відзначаються переважно у весняно-осінній період). Скарги хворі пред'являють у період загострення, тривалість якого може варіювати в межах 4-12 тижнів, після чого симптоматика регресує на період від декількох місяців до декількох років. Викликати загострення можуть багато факторів, основними з яких є груба погрішність у дієті, надлишкове фізичне навантаження, стрес, інфекція, приймання деяких лікарських препаратів.

У більшості випадків виразкова хвороба дебютує гостро з появи інтенсивних болів в області шлунка.

Час появи хворій залежить від того, у якому відділі локалізована виразка:

• «ранні» болі (з'являються безпосередньо після їжі, зменшуються в міру виходу вмісту шлунка у дванадцятипалу кишку – через 2 години після приймання їжі) характерні для виразок, розташованих у верхньому відділі шлунка;
• «пізні» болі (виникають приблизно через 2 години після їжі) турбують осіб, що страждають виразкою антрального відділу шлунка;
• «голодні» або нічні болі (виникають натще, часто вночі й зменшуються після приймання їжі) є ознакою виразкової хвороби дванадцятипалої кишки.

Болі не мають чіткої локалізації й можуть носити різний – ниюч, ріже, свердлить, тупий, схваткообразный – характер.

Тому що кислотність шлункового соку й чутливість слизуватої оболонки шлунка до нього в осіб, що страждають виразковою хворобою, звичайно підвищені, дуже частою скаргою таких хворих є печія. Вона може виникати як одночасно з болем, так і передувати їй.

Приблизно половина хворих пред'являють скарги на відрижку. Це симптом неспецифічн, що виникає внаслідок слабості кардиального сфінктера стравоходу антиперистальтики, що сполучається з явищами (рухів проти ходу їжі) шлунка. Відрижка найчастіше кисла, супроводжується слинотечею й срыгиваниями.

Нерідкими симптомами загострення даного захворювання є нудота й блювота, причому, звичайно вони сполучаються один з одним. Блювота частіше виникає на висоті хворій і приносить хворому істотне полегшення – саме із цієї причини багато хворі самі намагаються викликати в себе цей стан. Блювотні маси звичайно становить кислий уміст із домішкою з'їденої недавно їжі.

Що стосується апетиту, то в осіб, що страждають виразковою хворобою, він найчастіше не змінений або ж підвищений. В окремих випадках – звичайно при інтенсивних болях - відзначається зниження апетиту. Нерідко має місце страх перед уживанням їжі через очікуване наступне виникнення болючого синдрому – ситофобия. Цей симптом може привести до вираженого похуданию хворого.

У середньому в 50% хворих є скарги на порушення дефекації, а саме на запори . Вони можуть бути настільки завзятими, що турбують хворого значно більше, чим безпосередньо біль.

Діагностика й лікування виразкової хвороби

Запідозрити захворювання лікареві допоможуть скарги й пальпація живота пацієнта, а найбільш точним методом підтвердження діагнозу є эзофагогастродуоденоскопия, або ЭФГДС.

Лікування виразкової хвороби залежить від ступеня її ваги й може бути як консервативним (з оптимізацією режиму хворого, дотриманням їм дієтичних рекомендацій, використанням антибіотиків і антисекреторних препаратів) або хірургічним (звичайно при ускладнених формах захворювання).

На етапі реабілітації найбільш важливу роль відіграють дієтотерапія, фізіотерапія, психотерапія.