Симптоми туберкульозу легенів у дорослих

Симптоми туберкульозу легенів у дорослих

Туберкульоз – це захворювання інфекційної природи, викликуване мікобактеріями, що й передається переважно аерогенним (повітряним) шляхом. Воно характеризується утвором у тканинах легких запалення й сильною інтоксикацією організму в цілому. Застарілі його назви - «сухота» і «сухотная». По відомостях ВІЗ, 1/3 населення всього миру інфіковані мікобактеріями. За різним даними, щороку туберкульозом занедужують 8-9 мільйонів людей і 2-3 мільйона гинуть від ускладнень цього захворювання.

Прийнято вважати, що туберкульоз – це захворювання малозабезпечен людей, що проживають в умовах антисанітарії. Насправді від цієї хвороби не застрахований ніхто – нею хворіють люди абсолютно будь-якого віку й соціального статусу в суспільстві. У цій статті ми поговоримо про симптоми туберкульозу легенів у дорослих людей , про діагностику й принципи лікування цього захворювання.

Збудник туберкульозу

Збудниками цього захворювання в людини є бактерії роду Mycobacterium, а точніше: Mycobacterium tuberculosis – людський вид иmycobacterium bovis- бичачий вид (частіше виникає в людей, що проживають у сільській місцевості, що й уживають у їжу інфіковані бактерією продукти тваринного походження). Мікобактерія як збудник туберкульозу була виявлена в 1882 році німецьким лікарем Робертом Кохом, тому й одержала назву «паличка Коха».


Як розбудовується хвороба

Проникнення мікобактерії в наш організм звичайно відбувається повітряним, або аерогенним, шляхом. Контактний, трансплацентарный і аліментарний (харчовий) шляхи зустрічаються набагато рідше.

Дихальна система здоровішої людини захищена від проникнення мікроба особливими механізмами, що суттєво слабшають при гострих або хронічних захворюваннях дихальних шляхів.

Аліментарний шлях зараження можливий при хронічних захворюваннях кишечнику функції, що порушують, усмоктування в ньому.

Незалежно від шляху проникнення мікобактерії попадають у лімфатичні вузли. Звідти по лімфатичних посудинах вони поширюються по всьому організму й осідають в органах з максимально розвитому мікроциркуляцією (це легені, лимфоузлы, нирки, трубчасті кістки, кінцеві відділи маткових труб, ока). На цьому етапі в боротьбу з мікробом вступає імунна система, від стану якої й залежить подальший розвиток подій. При адекватній імунній відповіді розмноження мікобактерій туберкульозу буде зупинено, але їх частина все-таки залишиться в організмі в «сплячому», або латентному, стані. Якщо ж імунітет значно ослаблений, МБТ продовжують розмножуватися й через якийсь час розбудовується туберкульоз.

Інфікування

Момент, коли паличка Коха попадає в організм людини, називають інфікуванням. Якщо людина здорова, то його імунна система швидко реагує на подібне вторгнення й зупиняє поширення й розмноження бактерій. Показником інфікування в осіб, не вакцинованих БЦЖ, є позитивна проба Манту. У привитих же оцінити результат проби небагато складніше – потрібно провести диференціальну діагностику між інфекційною й поствакцинальной алергією. Носительство туберкульозу не заразне, наявність у людини туберкульозної інфекції при відсутності ознак самого захворювання не є туберкульоз.

Симптоми туберкульозу легенів

Найчастіше туберкульоз легенів довгий час протікає бессимптомно, а виявляється зовсім випадково, наприклад, при проведенні флюорографії.

Першими симптомами захворювання стають ознаки загальної інтоксикації організму:


  • слабість;
  • млявість;
  • запаморочення;
  • поганий апетит або його відсутність;
  • апатія;
  • поганий сон;
  • нічна пітливість;
  • блідість;
  • схуднення;
  • субфебрильная ( близько 37 градусів) температура тіла.

У випадку обігу на цьому етапі за медичною допомогою лікар виявить збільшення однієї або декількох груп лимфоузлов – лимфоаденопатию.

При відсутності лікування початкової стадії захворювання, до перерахованих вище приєднуються скарги з боку того або іншого органа. У випадку поразки легенів це:

  • кашель із мокротинням або без неї;
  • задишка;
  • болі в грудній клітці при кашлі або в спокої;
  • виділення крові з мокротинням – кровохаркання.

Останні 2 симптому є ознаками ускладнених форм захворювання й вимагають негайного початку лікування.

У більшості випадків первинно дивуються саме легені, а вже з них інфекція зі струмом крові попадає в інші органі (кишечник, кістки…). Однак є й виключення, коли туберкульозний менінгіт, туберкульоз нирок або кишечнику розбудовується при клінічно й рентгенологически здоровіших легенів.

Діагностика

  • Загальний аналіз крові. Характерні неспецифічні зміни: зниження рівня гемоглобіну (анемія) і лейкоцитів (лейкопенія).
  • Мікробіологічна діагностика:
    • виявлення мікобактерій туберкульозу в мокротинні (проводиться триразово);
    • дослідження промивних вод бронхів (у бронхи водять физраствор, який поліпшує виділення мокротиння; хворий відкашлюється й виділену їм рідину досліджують на наявність бактерій);
    • дослідження плевральної рідини;
    • бронхоскопія з біопсією (узяттям шматочка тканини на дослідження) тканини бронха;
    • біопсія плеври, легені.
  • Генетичні методи. Найпоширенішим і інформативним методом є метод ПЦР – полимеразной ланцюгової реакції. Він заснований на виявленні в досліджуваному матеріалі фрагментів генетичного матеріалу (ДНК) бактерій.
  • Рентгенологічні методи:
    • флюорографія;
    • рентгенографія;
    • рентгеноскопія;
    • томографія.

    Лікування туберкульозу легенів

    Лікування цього захворювання повинне бути почате відразу ж після його виявлення й проводитися безупинно й довгостроково. Існують так звані схеми лікування: трьох-, чотирьох-, пятикомпонентные, відповідні до числа призначуваних препаратів. Кожне із цих ліків по-своєму впливає на збудника й тільки ухвалюючи їх у комплексі можна добитися повного лікування.

    Крім хіміопрепаратів хворим призначається приймання ліків, що поліпшують роботу імунітету, дихальна гімнастика, фізіотерапія.

    У випадку ускладнених форм туберкульозу хворому може бути показане оперативне лікування – видалення ураженої частини легені.

    Підводячи підсумок, слід сказати, що туберкульоз – небезпечне, але при своєчасній діагностиці - повністю виліковне захворювання. Тому, у випадку виникнення у вас описаних вище симптомів і збереження їх протягом 3х тижнів необхідно обов'язково звернутися до лікаря.

    Передача Олени Малишевій «Жити здорово» про туберкульоз:





    Лікування схожих захворювань

    Додати коментар
    Ваше Ім'я:


    Введіть код: