Атиповий мононуклеоз: особливості діагностики, симптоматики, лікування

Інфекційний мононуклеоз – захворювання, яке викликає вірус Епштейна-Барр (ВЕБ). Він відноситься до сімейства герпесвірусів, має дві молекули ДНК і здатний довічно перебувати в організмі людини.


Зміст

  • 1 Атиповий мононуклеоз: етіологія
  • 2 Причини, провокуючі фактори
  • 3 Симптоми
  • 4 Діагностика, методи дослідження
  • 5 Лікування
  • 6 Можливі ускладнення
  • 7 Профілактика
  • 8 Прогноз

  • Атиповий мононуклеоз: етіологія


    Клінічна класифікація інфекційного мононуклеозу виділяє (за типом захворювання) дві форми – типову і атипову. Для типового випадку характерно доброякісний перебіг, з властивими для даного захворювання проявами.


    Для атипової форми характерні лише деякі описані симптоми, переважають ознаки, не часто зустрічаються при інфекційному мононуклеозі.


    Обидва типи мають один механізм розвитку захворювання: вірус проникає в лімфатичну тканину мигдаликів, прикріплюється до лімфоцитів і інфікує їх.


    Тривалий час у такому стані ВЕБ може перебувати в мигдалинах і слинних залозах, виділяючись в навколишнє середовище зі слиною. Також він здатний поширюватися по лімфатичної і кровоносної систем в інші органи і тканини людини.

    Причини, провокуючі фактори


    Що б зрозуміти причини, що визначають тип Епштейн-Барр вірусної інфекції, потрібно знати поведінку вірусу в тій чи іншій ситуації.


    У клітинах, інфікованих вірусом, можливо два варіанти розмноження ВЕБ:


  • загибель лімфоцита при розмноженні вірусу і його виділення в навколишні тканини – характерно для гострого та активного процесу;

  • перебування і розмноження вірусу всередині клітини-господаря тривалий період часу, не призводить до її загибелі – специфіка латентного процесу.

  • В ядрі клітини-господаря він може вбудовуватися в геном, викликаючи при цьому хромосомні порушення. Активне розмноження вірусу відбувається в результаті ослаблення імунітету, активації розмноження лімфоцитів (вони інфіковані ВЕБ) при гострих бактеріальних та інших вірусних інфекціях, стресах.


    У дослідженнях було виявлено, що вірус має набір генів, які дозволяють йому вислизати від імунної системи людини і змінювати типові прояви захворювання на атипові:


  • вірус здатний виробляє білки, схожі на людські – аналоги біологічних речовин, що змінюють імунну відповідь;

  • у процесі розмноження виробляє білки, які блокують роботу клітин — кілерів імунної системи;

  • здатність мутувати дозволяє ВЕБ бути нерозпізнаним імунними клітинами господаря після сталася мутації;

  • здатний викликати вторинний імунодефіцит.

  • Унікальна пристосованість до виживання робить ВЕБ практично невразливим. Можна призупинити розмноження цього мікроорганізму, але не знищити.

    Причини і симптоми мононуклеозу:



    Симптоми


    Атипова форма мононуклеозу характеризується переважанням або відсутністю будь-якого симптому захворювання: може не бути тонзиліту або лімфаденопатії, а жовтяниця або висипання — значно виражені. Така клінічна картина притаманна іншим захворюванням, потрібно уникнути постановки помилкових діагнозів.


    До атипових форм Епштейн-Барр вірусної інфекції відносяться:


  • Стерта форма – симптоми виражені незначно і швидко проходять.

  • Вісцеральна – тяжкий перебіг захворювання з ураженням всіх важливих органів і систем.

  • Безсимптомна – знахідка при лабораторній діагностиці.

  • При стертій формі інфекційного мононуклеозу хворих турбують слабкість, загальне нездужання, ломота в суглобах, можуть бути незначні болі в горлі, температура тіла, як правило, нормальна або субфебрильна. Може бути тільки збільшення лімфовузлів.


    Стерта атипова форма зустрічається найчастіше у дітей дошкільного і раннього шкільного періоду життя.


    Якщо форма захворювання вісцеральна – на перший план виступають скарги з боку уражених органів. Ними можуть бути нирки, печінка, серцево судинна система, селезінка, органи кровотворення, центральна нервова система. Зустрічається у людей старше 24х років.

    Симптоми мононуклеозу



    Діагностика, методи дослідження


    Обсяг проведених досліджень залежить від перебігу захворювання. При стертій формі пацієнта оглядає лікар, вимірюють температуру тіла, артеріальний тиск, оглядають ніс і горло, шкірні покриви. Обмацують лімфовузли, пальпують живіт.


    При необхідності проводять дослідження загального аналізу крові, сечі. Спостерігають пацієнта протягом 10 днів, при відсутності ускладнень – дають подальші рекомендації.

    Пацієнти з вісцеральною формою захворювання госпіталізуються в стаціонар. Необхідний обсяг обстеження визначає лікар, керуючись рекомендаціями МОЗ і беручи до уваги стан хворого. Обов'язкові аналізи при мононуклеозі:


  • Загальний аналіз крові та сечі.

  • Дослідження рівня С-реактивного білка в крові.

  • Дослідження рівня глюкози в крові та сечі.

  • Визначення антитіл до ВЕБ, цитомегаловірусу, ВІЛ.

  • Бактеріологічне дослідження на паличку дифтерії, посів вмісту мазка з зіву на флору і чутливість до антибіотиків.

  • Біохімічний аналіз крові.

  • Визначення рівня електролітів у крові.

  • Обстеження на гепатити, ієрсиніоз, токсоплазмоз.

  • До додаткових методів обстеження відносяться:


  • Реєстрація ЕКГ.

  • Рентгенографія легенів і придаткових пазух носа.

  • Електроенцефалографія.

  • Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

  • Обов'язково пацієнта оглядають інфекціоніст, невролог, кардіолог, гематолог, отоларинголог, окуліст.


    Лікування


    При стертій формі захворювання лікування полягає в дотриманні режиму, дієти, полегшення симптомів – полоскання горла, застосування пастилок для розсмоктування, вітамінів.


    Важкі вісцелярні форми лікують медикаментозно. З цією метою рекомендують розчини електролітів, інтерферони, імуностимулятори, антибіотики, гормони, жарознижуючі, протигрибкові препарати, пробіотики.


    Спектр призначуваних ліків залежить від ураженого органу і системи, тяжкості стану пацієнта, віку, наявності ускладнень і т. д.


    Як лікувати мононуклеоз, розповідає доктор Комаровський:



    Можливі ускладнення


    При атиповому інфекційному мононуклеозі ускладнення можуть виникати у випадках розвитку вісцеральної форми захворювання. До них відносяться аутоімунна анемія, тромбоцитопенія, паралічі черепних нервів, менінгоенцефаліти, міокардит, гепатит, розрив селезінки, приєднання бактеріологічних інфекцій.


    Профілактика


    Уникнути захворювання, при рівні інфікування на планеті 80%-90%, складно. Специфічна профілактика не розроблена. Необхідно зміцнювати імунітет – здоровий спосіб життя, хороші екологічні та соціальні умови проживання.


    Як відрізнити мононуклеоз від застуди:



    Прогноз


    Прогноз для одужання сприятливий при стертих формах атипового інфекційного мононуклеозу. При вісцеральних – серйозний. Диспансерне спостереження проводять протягом року, на цей період рекомендують уникати інсоляції.





    Лікування схожих захворювань

    Додати коментар
    Ваше Ім'я:


    Введіть код: